Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра СВОЯКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свояка Дмитра Віталійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
- Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.
- Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
- До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Свояк Дмитро Віталійович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Свояка Д.В. призначено на посаду судді Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 07 вересня 2018 року – призначено на посаду судді цього суду.
- Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Свояка Дмитра Віталійовича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
- Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Свояк Д.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 146 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
- Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Свояк Д.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 57,5 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Свояк Д.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 132 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 335,5 бала; допущено Свояка Д.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
- Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- З огляду на зазначене вище Свояк Д.В. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 375,5 бала.
- Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
- Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
- Комісією у складі колегії 18 грудня 2025 року та 12 лютого 2026 року проведено співбесіду з кандидатом Свояком Д.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
- Встановлення результатів спеціальної перевірки.
- Пунктом 3 частини четвертої статті 793 Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
- Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
- Запити про надання відомостей стосовно Свояка Д.В. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
- Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 521 Закону України «Про запобігання корупції».
- Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
- Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
- За результатами проведеної перевірки відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії складено довідку від 19 вересня 2025 року № 21.2-442/25 про спеціальну перевірку щодо Свояка Д.В.
- Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності.
- На адресу Комісії 30 жовтня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.
- В основу рішення ГРД, затвердженого 30 листопада 2025 року, покладено такі аргументи.
- Свояк Д.В. не декларував земельну ділянку, на якій розташовано будинок, де він проживав у місті Переяславі.
- На звернення ГРД кандидат пояснив, що питання правового статусу земельної ділянки під житловим будинком не порушувалося ані під час надання йому дозволу на тимчасове проживання в цьому будинку, ані надалі. У договорі дарування від 03 вересня 2002 року, на підставі якого власниця набула право власності на будинок, відомості про земельну ділянку також відсутні. На переконання кандидата, оскільки право на тимчасове проживання було набуто ним на підставі статей 98, 161 Житлового кодексу України без укладення будь-яких правочинів щодо земельної ділянки, передбачених Земельним кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами, жодних речових чи інших прав на земельну ділянку під будинком у нього не виникло та до нього не переходило.
- Після отримання в серпні 2022 року запиту щодо цієї земельної ділянки від Етичної ради в межах конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя Свояк Д.В. звернувся до власниці, яка повідомила, що земельна ділянка належить їй, та надала копію відповідного правовстановлювального документа. Після цього кандидат зазначав відомості про земельну ділянку в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації).
- ГРД зазначає в рішенні, що якщо Свояк Д.В. мав постійне чи тривале фактичне проживання в житловому будинку, земельна ділянка під ним може вважатися об’єктом користування, який підлягає декларуванню. Відсутність згадок про неї в деклараціях до 2022 року може свідчити або про формальне тлумачення кандидатом вимог законодавства, або про неналежне з’ясування правового статусу об’єкта, яким він фактично користувався. Такі обставини, на думку ГРД, можуть викликати сумніви в повноті декларування, а також у належному розумінні кандидатом стандартів прозорості, передбачених для осіб, які обіймають посади у сфері правосуддя.
- Свояк Д.В. задекларував квартиру в місті Києві вартістю 11 грн.
- Стосовно вартості квартири кандидат надав ГРД пояснення, відповідно до яких квартиру набуто у власність 07 липня 1998 року на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що не передбачало сплати коштів за таке набуття. Вартість у розмірі 11 грн зазначено у свідоцтві про право власності на житло. Грошова оцінка вартості квартири з моменту набуття її у власність не проводилась.
- ГРД відзначила, що у випадках приватизації житла державного житлового фонду у 1990-х роках вартість, зазначена у свідоцтвах, часто мала символічний або технічний характер і не відображала реальної ринкової ціни майна. Водночас законодавство не зобов’язує декларанта самостійно визначати або переоцінювати таку вартість.
- ГРД вказує, що з’ясованим має бути факт вжиття кандидатом заходів щодо проведення оцінки майна для уникнення неточностей щодо реальної його вартості.
- Свояк Д.В. не надав обґрунтованих пояснень щодо походження грошових коштів у сумі 10 000 дол. США, які було задекларовано як заощадження.
- Кандидат отримав ордер на дві кімнати в гуртожитку, реєстрацію в якому мав з 2008 року, однак ані він, ані члени його родини там не проживали. ГРД вважає за необхідне з’ясувати, чи почав проживати Свояк Д.В. за адресою реєстрації, а якщо ні, то чому адресу реєстрації не змінено на адресу фактичного місця проживання.
- Свояк Д.В. декларував різну вартість автомобіля марки «Citroen C4» 2007 року випуску.
- У деклараціях за 2012–2013 роки кандидат зазначав вартість автомобіля в сумі 25 000 грн, а з 2015 року в сумі 123 000 грн.
- На звернення ГРД Свояк Д.В. пояснив, що автомобіль було придбано в автосалоні з укладенням кредитного договору. З 2002 року він проходив службу на офіцерських посадах та отримував відповідне грошове забезпечення.
- ГРД вважає недостатніми пояснення кандидата щодо походження грошових коштів, зокрема щодо розміру та складових грошового забезпечення, яке він отримував.
- Свояк Д.В. та його дружина мають у власності дві земельні ділянки, на яких відсутні будь-які споруди. Кандидат пояснив, що набуття права власності відбулось на підставі статті 118 Земельного кодексу України (безоплатна приватизація земельних ділянок громадянами). ГРД вважає за необхідне уточнити, коли було подано первинні заяви на отримання земельних ділянок, та скільки часу минуло з моменту подання документів до моменту виділення земельних ділянок.
- Кандидатом прийнято сім рішень про визнання особи винуватою за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та звільнення її від відповідальності. На думку ГРД, це потребує додаткових пояснень від кандидата.
- Джерела права та їх застосування.
- Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
- Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
- Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
- Пунктом 571 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
- Пунктом 2 частини першої статті 792 Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 цього Закону.
- Відповідно до вимог частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
- Частиною четвертою статті 793 Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
- На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
- Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
- Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
- За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною п’ятою статті 793 Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
- Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
- Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
- професійна етика;
- доброчесність.
- Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
- З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
- Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
- Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
- Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
- Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
- Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
- Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
- Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
- Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
- Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
- Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
- Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
- Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
- Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
- Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
- Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
- Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
- Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
- Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
- Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
- Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
- Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
- Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
- Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
- Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
- Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Свояку Д.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.
Кандидатом 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.
- Свояк Д.В. зазначив, що у повсякденному житті його рішучість та відповідальність проявляються в турботі про сім’ю та батьків. Як старша дитина в сім’ї кандидат з дитинства допомагав молодшому брату та намагався бути для нього прикладом. Також указав, що в період навчання в школі та закладі вищої освіти сумлінно виконував свої обов’язки та не уникав відповідальних завдань.
- Кандидат повідомив, що у період проходження служби в органах Служби безпеки України (далі – СБУ) брав участь в оперативних та слідчих діях, а також представляв СБУ у судових справах, учасниками яких були політики та інші публічні особи. Рішення залишити службу в СБУ та перейти на посаду судді Свояк Д.В. вважає проявом своєї рішучості.
- Кандидат зазначив, що в разі виявлення порушень законодавства при розгляді справ використовує для їх усунення процесуальний інститут окремої ухвали в цивільному судочинстві, а також вносить пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень. Протягом останніх п’яти років Свояком Д.В. постановлено 15 окремих ухвал та внесено 24 відповідні пропозиції.
- Як приклад прояву рішучості та відповідальності під час здійснення судочинства кандидат навів постановлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у зв’язку з невідповідністю цього клопотання вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та відсутністю доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
- Після постановлення зазначеної ухвали, окрім її оскарження в апеляційному порядку, прокурором було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 375 Кримінального кодексу України, проведено відповідні слідчі дії, заявлено відвід головуючому судді та подано дисциплінарну скаргу. Кандидат повідомив про ці обставини Раду суддів України.
- Надалі Конституційним Судом України визнано неконституційними як приписи статті 314 КПК України, на яку посилався прокурор, так і статтю 375 Кримінального кодексу України.
- Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат у письмових поясненнях зазначив, що як до, так і після призначення на посаду судді постійно здійснює заходи з професійного розвитку.
- Так, у 2011 році Свояк Д.В. здобув вищу освіту за спеціальністю «інтелектуальна власність», закінчивши Інститут інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія». Також повідомив, що регулярно бере участь у семінарах, тренінгах та інших заходах підвищення кваліфікації суддів. Кандидат вказав про участь у професійних заходах, організованих Національною школою суддів України (далі – НШСУ), Державною службою фінансового моніторингу України, Асоціацією сімейних медіаторів України, Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, Асоціацією приватних виконавців України, Queen Mary University of London, а також у рамках програми HELP.
- З 2017 року Свояк Д.В. є суддею-тренером НШСУ. Він є розробником та викладачем курсів з питань верховенства права та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), спадкового та житлового права, відшкодування шкоди, написання судових рішень, особливостей здійснення судового розгляду у справах про кримінальні та адміністративні правопорушення, а також призначення покарань та накладення адміністративних стягнень.
- Кандидат зазначив, що з того ж часу працює за сумісництвом викладачем в Національній академії СБУ на кафедрі кримінального процесу та криміналістики. У межах викладацької діяльності здійснює керівництво виробничою практикою студентів, розробляє навчально-методичне забезпечення з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» для студентів, курсантів і слухачів курсів підвищення кваліфікації. Зокрема, бере участь у підготовці матеріалів з питань оцінки судом результатів контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, негласних слідчих (розшукових) дій, а також застосування принципу верховенства права і практики ЄСПЛ на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні.
- Свояк Д.В. повідомив, що у 2025 році був залучений НШСУ до розроблення завдань з кримінального права та кримінального процесу для кандидатів на посаду судді.
- Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії |
Середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
15 |
19 |
19 |
17,67 |
37,5 |
|
Безперервний розвиток |
18 |
20,5 |
21 |
19,83 |
||
- На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що Свояк Д.В. відповідає критерію особистої компетентності.
- Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
- Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
- Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
- Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
- Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
- Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
- У письмових поясненнях, надісланих до Комісії, щодо відповідності показнику ефективної комунікації Свояк Д.В. зазначив, що під час здійснення правосуддя забезпечує сторонам та іншим учасникам провадження реалізацію їхніх процесуальних прав, зокрема права на справедливий суд. Повідомив, що створює належні умови для дотримання принципів верховенства права, змагальності сторін і безсторонності суду.
- Кандидат також вказав, що неодноразово застосовував механізм врегулювання спору за участю судді. За його словами, у більшості випадків мети цього інституту у відповідних справах було досягнуто. Крім того, повідомив, що в окремих справах під його головуванням застосовувався механізм медіації.
- Свояк Д.В. вказав, що як суддя-спікер організовував роботу працівників апарату суду, спрямовану на висвітлення результатів діяльності суду на офіційній вебсторінці та у засобах масової інформації. Повідомив, що здійснював узагальнення та аналіз судової практики суду з метою розміщення на вебсторінці не лише статистичних показників, але й практично значимої для громадян інформації. Крім того, надавав коментарі стосовно резонансних справ та з інших питань діяльності суду, а також дав низку інтерв’ю щодо організації роботи Переяславського міськрайонного суду Київської області та функціонування судової влади, які було опубліковано в регіональних та загальноукраїнських виданнях.
- У поясненнях Свояк Д.В. повідомив, що організовував та проводив круглі столи із залученням представників правничих професій регіону та інших зацікавлених осіб. Темами таких заходів були, зокрема, питання розгляду сімейних та спадкових справ, належного оформлення документів, що подаються до суду, складання протоколів про адміністративні правопорушення, а також дотримання законодавства при притягненні осіб до адміністративної відповідальності. На переконання кандидата, практичним наслідком проведення зазначених заходів стало зменшення кількості випадків недотримання норм законодавства з указаних питань. Свояк Д.В. зазначив, що підтримує професійні контакти з представниками суддівської спільноти, наукового середовища та інших правничих професій з метою обговорення актуальних питань правозастосування.
- Після внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими було скасовано інститут нарадчої кімнати, Свояк Д.В. спільно з іншими авторами опублікував блог, у якому викладено підходи та обґрунтування, що були покладені в основу відповідних законодавчих змін, а також надано роз’яснення щодо їх ефективного застосування у практиці.
- Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії кандидат зазначив, що при здійсненні судочинства взаємодіє з учасниками проваджень у межах, визначених Конституцією України, процесуальним законодавством та Законом. Повідомив, що регулярно розглядає справи у складі колегій суддів та за участі присяжних. За словами кандидата, навіть у разі виникнення професійних дискусій щодо застосування норм права або оцінки доказів йому вдавалося досягати порозуміння та формувати узгоджену правову позицію під час ухвалення судових рішень.
- Свояк Д.В. зазначив, що регулярно бере активну участь у зборах суддів відповідного суду, готує проєкти рішень та звернень. Повідомив, що обирався делегатом на спільні збори суддів місцевих загальних судів Київської області, де неодноразово виконував обов’язки головуючого або секретаря. Також обирався делегатом на ХІІІ, ХІV, ХV, XVI, XVII, XVIII, XIX та ХХ з’їзди суддів України. У межах роботи цих з’їздів входив до складу мандатної, лічильної та редакційної комісій, у тому числі виконував обов’язки їх голови або секретаря. Кандидат вказав, що брав участь у підготовці проєктів рішень з’їздів, зокрема, з питань врегулювання суддівського навантаження та дисциплінарної відповідальності суддів.
- Кандидат повідомив, що як член громадської організації «АПЦ «Стале правосуддя» брав участь у розробленні низки законопроєктів щодо внесення змін до процесуальних кодексів, а також до КУпАП з метою вдосконалення порядку ухвалення та проголошення судових рішень. За словами кандидата, один із відповідних законопроєктів прийнято, інший ще перебуває на розгляді.
- Кандидат вказав, що входить до складу авторського колективу законопроєкту про внесення змін до КПК України щодо вдосконалення окремих положень, які регулюють судовий розгляд та досудове розслідування. Також зазначив, що залучений до роботи у складі робочих груп з питань оптимізації процесуальних кодексів України, а також щодо внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України з метою посилення захисту прав осіб, визнаних судом недієздатними.
- Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді Свояк Д.В. у письмових поясненнях повідомив, що у 1997 році ним було складено присягу на вірність народові України і з того часу здійснював професійну діяльність у сфері забезпечення законності і правопорядку. Проходження військової служби на посадах оперативного та керівного складу в СБУ, на переконання кандидата, сприяло його професійному зростанню як правника. Зокрема, представництво інтересів СБУ в судах різних спеціалізацій та інстанцій вмотивувало його до участі в конкурсних процедурах, за результатами яких його було призначено на посаду судді місцевого загального суду.
- Кандидат повідомив, що після припинення повноважень у зв’язку з закінченням п’ятирічного строку, на який його було призначено вперше, долучився до підготовки кандидатів на посаду судді, продовжував брати участь у діяльності суду та органів суддівського самоврядування з метою забезпечення розвитку справедливого правосуддя в Україні. Також зазначив, що одним з перших успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за оновленою процедурою та був призначений на посаду судді безстроково.
- Після початку повномасштабного вторгнення кандидат продовжив здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, зокрема передачі Переяславському районному суду Київської області підсудності трьох інших судів Київської області. На думку кандидата, докладені ним зусилля покращать умови для гідного життя майбутніх поколінь.
- Стосовно емоційної стійкості кандидат вказав, що для нього найбільш стресовими та психологічно складними є резонансні та емоційно чутливі справи, зокрема, щодо неповнолітніх та кваліфікованих убивств. Повідомив, що в таких випадках застосовує механізми саморефлексії та аналізу можливого впливу власних емоцій на сприйняття ним ситуації. Відзначив, що за таких обставин орієнтиром у прийнятті рішень є визначена законом роль судді, завдання судочинства та вимоги законодавства як об’єктивні критерії оцінки.
- За твердженням кандидата, здатність контролювати власні емоції, витримувати психологічну напругу та конструктивно реагувати на емоційні прояви інших осіб сформувалася в нього з дитинства – під час навчання, професійної підготовки та проходження служби в СБУ.
- На підтвердження зазначеного кандидат повідомив, що чотири рази працював вожатим у дитячому таборі з дітьми віком від 6 до 13 років, що, за його словами, сприяло формуванню навичок самоконтролю та конструктивної взаємодії в емоційно напружених ситуаціях. Також зазначив, що з раннього віку намагався відстоювати власну позицію, аргументовано обґрунтовуючи її та контролюючи емоційні реакції.
- Кандидат вказав, що для відновлення емоційної рівноваги та підтримання психологічної стійкості приділяє увагу подорожам, які, за його словами, дозволяють розширити світогляд і краще розуміти соціальний контекст під час розгляду судових справ. Повідомив, що спілкування з колегами поза межами роботи сприяє формуванню професійної спільності та взаємної підтримки. Кандидат зазначив, що читає художню та пізнавальну літературу, переглядає фільми, відвідує музеї, театри та інші культурні заходи. Окрім цього, вказав на значення активного відпочинку – піших і велосипедних прогулянок, проведення часу з родиною, зокрема спільних поїздок та відпочинку на природі, а також сезонного збирання грибів – як способів підтримання емоційного балансу.
- Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії |
Середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
11 |
11 |
10,33 |
37,66 |
|
Ефективна взаємодія |
7 |
10 |
10 |
9 |
||
|
Стійкість мотивації |
8 |
10 |
10 |
9,33 |
||
|
Емоційна стійкість |
7,5 |
10 |
9,5 |
9 |
||
104. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Свояк Д.В. набрав 37,66 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
- Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
- Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
- Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
- Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
- У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Свояка Д.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
- При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
- Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Свояка Д.В. було досліджено рішення ГРД від 30 жовтня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
- Свояк Д.В., ознайомившись із рішенням ГРД, надав такі пояснення щодо недекларування відомостей про земельну ділянку, на якій розташовано будинок, у якому він проживав.
- Кандидат повідомив, що указаний будинок належить на праві власності його тещі. Після надання дозволу на проживання у цьому будинку, власниця надала кандидату договір дарування, на підставі якого набула право власності на нього, для відображення необхідних відомостей про цей об’єкт у майновій декларації. Відомості щодо земельної ділянки у вказаному договорі були відсутні. На запитання кандидата щодо правового статусу земельної ділянки власниця повідомила, що оформлення прав на неї триває. Перевіривши кадастрову карту кандидат пересвідчився, що інформації про земельну ділянку під цим будинком у ній не було.
- Після отримання у 2022 році запиту від Етичної ради кандидат повторно звернувся до власниці будинку щодо правового статусу земельної ділянки. За наданою нею інформацією, право власності на земельну ділянку було оформлено. Кандидату стало відомо, що зазначена земельна ділянка як об’єкт цивільних прав була сформована у 2017 році. Починаючи з майнової декларації за 2022 рік, кандидат відображає відомості про цю земельну ділянку, зазначаючи датою набуття права 06 листопада 2017 року.
- Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягають відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
- Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
- Згідно зі статтею 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
- Оскільки суддя користувався житловим будинком, розташованим на земельній ділянці, він об’єктивно користувався і земельною ділянкою під ним. Відповідно до наведених вище положень Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягають об’єкти нерухомості, що перебувають у користуванні суб’єкта декларування незалежно від форми оформлення такого користування. Отже, обов’язок декларування виник у кандидата з моменту формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Невиконання цього обов’язку свідчить про недотримання правил декларування.
- Отже, Комісією виявлено факт недотримання суддею в період з 2017 року до 2021 року правил декларування земельної ділянки, якою він користувався, оскільки на ній розташований житловий будинок загальною площею 98 м2, право користування яким він мав з 2016 року.
- Оцінюючи поведінку судді та кваліфікуючи викладені вище порушення, Комісія застосовує принцип істотності та доходить висновку, що виявлені помилки свідчать про несумлінність при заповненні декларацій, проте не можуть вважатись самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлені помилки враховано Комісією шляхом зменшення на 15 кількості балів, визначених за результатами оцінювання кандидата за вказаними критеріями.
- Стосовно декларування вартості квартири в місті Києві в сумі 11 грн Комісія вважає надані кандидатом пояснення, зокрема наведені в пункті 23 цього рішення, обґрунтованими та достатніми.
- Пояснюючи походження грошових коштів у сумі 10 000 дол. США, які було задекларовано як заощадження, а також коштів для придбання автомобіля марки «Citroen C4» кандидат надав Комісії копії довідок про грошове забезпечення, яке він отримував під час проходження служби в СБУ, та копію довідки про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 65 268,94 грн. Комісія, проаналізувавши надані підтвердні документи, вважає пояснення кандидата обґрунтованими та достатніми.
- Стосовно користування кімнатами в гуртожитку кандидат надав такі пояснення.
- Після призначення на посаду судді у зв’язку з відсутністю власного житла за місцем роботи кандидата було взято на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Виконавчому комітеті Переяслав-Хмельницької міської ради.
- На підставі рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 27 лютого 2018 року № 55-03 кандидату та його малолітній дитині 15 березня 2018 року видано ордер на користування двома кімнатами в гуртожитку. Оскільки кімнати були в непридатному для проживання вигляді, зокрема, через зламаний дах, кандидат тривалий час здійснював ремонт, який завершився лише у 2023 році.
- Ураховуючи безпекову ситуацію, відключення електроенергії, водопостачання та централізованого опалення, кандидат з дружиною та донькою наразі мешкає в будинку, що належить його тещі.
- На запитання Комісії, чи використовує кандидат надані йому кімнати в гуртожитку, він відповів, що там зберігаються належні йому меблі, предмети домашнього вжитку, одяг тощо. Ним сплачуються відповідні комунальні платежі. Кандидат та члени його сім’ї час від часу користуються цими кімнатами, зокрема для відпочинку.
- У письмових поясненнях кандидат вказав, що кілька місяців тому сестра його дружини створила власну сім’ю та він тимчасово дозволив їм безоплатно користуватися цими кімнатами в гуртожитку.
- Аналіз наданих кандидатом пояснень свідчить, що після отримання ордера на користування кімнатами в гуртожитку він не здійснював їх постійного використання для проживання разом із сім’єю, а фактично мешкає в іншому житловому приміщенні. Однак кімнати зберігаються за ним, сплачуються комунальні платежі, а також допускається їх тимчасове використання іншими особами.
- Комісія враховує, що право на отримання службового житла було реалізоване кандидатом на законних підставах. Водночас інститут забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, має соціальний характер та спрямований на задоволення реальної потреби у проживанні.
- Фактичне невикористання житла для постійного проживання за одночасного збереження за собою права користування, а також надання можливості безоплатного користування третім особам не узгоджується з принципами сумлінності та добросовісності, які мають визначати поведінку судді.
- За таких обставин Комісія доходить висновку, що поведінка кандидата не в повній мірі відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки фактичне невикористання житлового приміщення за одночасного збереження права користування ним створює враження відсутності реальної потреби в такому житлі, тоді як інші особи перебувають у черзі на його отримання. З огляду на викладене Комісія зменшує кількість балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
- Комісією встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції від 04 серпня 2017 року кандидата притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, а саме за зупинку транспортного засобу на перехресті. Кандидат оскаржив цю постанову до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Постановою суду від 23 листопада 2017 року № 373/1512/17 постанову патрульної поліції скасовано, справу про притягнення кандидата до адміністративної відповідальності закрито.
- Під час співбесіди кандидат пояснив, що не вчиняв правопорушення, зазначеного в постанові інспектора поліці. За його словами, машину було зупинено на перехресті його братом, який згодом передав ключі від неї кандидату. Кандидат зазначив, що його було притягнуто до відповідальності не як водія транспортного засобу, а як власника машини, тоді як доказів того, що саме він здійснив зупинку з порушенням правил дорожнього руху, на думку кандидата, не було. З огляду на це кандидат оскаржив постанову поліції до суду.
- Комісією досліджено постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року № 373/1512/17, зі змісту якої встановлено таке. У день складання постанови про адміністративне правопорушення кандидат, підійшовши до свого автомобіля, виявив біля нього двох працівників поліції, які повідомили про намір скласти стосовно нього постанову. Кандидат не визнав факту вчинення ним правопорушення, послався на відсутність доказів його вини, а також заявляв про порушення працівниками поліції порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема щодо нероз’яснення його процесуальних прав та обмеження в їх реалізації.
- У постанові суду вказано про дослідження відеозапису, здійсненого нагрудною камерою відеоспостереження патрульного працівника поліції, який не містить звукозапису. Водночас, суд дійшов висновку, що на відео зафіксовано недотримання поліцейським вимог щодо представлення, повідомлення посади і спеціального звання, а також роз’яснення процесуальних прав. Крім того, у рішенні вказано, що відеозапис не містить доказів вчинення кандидатом інкримінованих йому дій.
- Під час судового розгляду кандидат не заперечував, що транспортний засіб перебував на перехресті вулиць Р. Окіпної та Є. Сверстюка, де організовано круговий рух. У судовому рішенні зазначено, що після складання постанови кандидат керував зазначеним транспортним засобом, що зафіксовано на відеозаписі.
- Комісія не вдається до перевірки та оцінювання мотивів та підстав ухвалення судового рішення та звертає увагу, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відбувається оцінювання фактів поведінки кандидата в контексті його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
- Аналогічно у 2021 оціроці кандидатом оскаржено до суду постанову інспектора патрульної поліції про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП (зупинка (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком). Постановою Березанського міського суду Київської області від 12 листопада 2021 року № 373/1348/21 зазначену постанову скасовано, провадження у справі закрито.
- У судовому рішенні зазначено, що кандидат обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідно до Правил дорожнього руху водієві, який здійснює поворот праворуч, дозволено виконувати такий маневр зі смуги для маршрутних транспортних засобів, якщо вона відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки. Крім того, кандидат посилався на порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема на нероз’яснення йому процесуальних прав та обмеження в їх реалізації. Також кандидат зазначав, що єдиним доказом інкримінованого йому правопорушення було суб’єктивне сприйняття працівником поліції обставин події.
- Під час співбесіди кандидат повідомив, що виїхав на смугу для маршрутних транспортних засобів із прилеглої вулиці та що у зв’язку із затором у цій смузі разом із ним рухалися інші транспортні засоби. Також зазначив, що працівник поліції не пояснив, з яких підстав було зупинено саме його автомобіль. Крім того, кандидат вказав, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського, досліджений судом, містив лише частину їхньої розмови та не підтверджував факту вчинення правопорушення.
- Водночас у тексті судового рішення зазначено, що кандидат посилався на норми Правил дорожнього руху, які дозволяють здійснення повороту праворуч із відповідної смуги. Таким чином, пояснення кандидата, надані під час співбесіди, не повністю узгоджуються з доводами, викладеними ним у межах судового оскарження.
- Комісія зауважує, що реалізація суддею права на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є гарантованим Конституцією України правом на судовий захист і сама по собі не може розцінюватися як негативна обставина чи як прояв недоброчесності.
- Водночас статус судді як носія публічної влади зумовлює підвищені стандарти поведінки як під час здійснення правосуддя, так і поза межами службової діяльності. У зв’язку з цим обставини притягнення судді до адміністративної відповідальності, подальше оскарження та скасування відповідної постанови поліції можуть викликати занепокоєння з точки зору суспільного сприйняття та довіри до судової влади.
- Зокрема, навіть формально законна процесуальна поведінка може сприйматися як намагання уникнути відповідальності та породжувати сумніви щодо відсутності впливу статусу судді на перебіг розгляду справи в іншому суді, навіть за відсутності будь-яких доказів такого впливу.
- За встановленими у справі № 373/1512/17 обставинами кандидат не заперечував, що транспортний засіб перебував на перехресті та що після складання постанови він керував цим транспортним засобом. Під час оскарження постанови основний акцент було зроблено на формальних процесуальних порушеннях з боку працівників поліції та відсутності доказів того, що саме він здійснив зупинку транспортного засобу.
- Комісія звертає увагу, що стандарт поведінки судді як носія публічної влади є вищим ніж мінімальний стандарт формального дотримання закону. Суддя має діяти таким чином, щоб його поведінка не лише відповідала вимогам законодавства, а й не породжувала обґрунтованих сумнівів у добросовісності, правосвідомості та повазі до правил, які він застосовує у професійній діяльності.
- У ситуації, коли фактичні обставини перебування транспортного засобу в місці, де діють обмеження дорожнього руху, не заперечувалися, зосередження переважно на формально-процесуальних аспектах може створювати у стороннього спостерігача враження формального підходу до питання власної відповідальності. Такий підхід, навіть за відсутності будь-яких ознак незаконного впливу, здатний негативно позначатися на суспільному сприйнятті бездоганності поведінки судді.
- З огляду на наведені обставини Комісія доходить висновку, що поведінка кандидата у вказаних епізодах не в повній мірі узгоджується з підвищеними вимогами щодо бездоганної поведінки в особистому житті, які ставляться до судді як носія публічної влади. У зв’язку з цим Комісія вважає за необхідне знизити бали кандидата за показником дотримання етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті на 15.
- На запит Комісії Свояком Д.В. 15 грудня 2025 року надано письмовий аналіз причин зміни та скасування постановлених ним рішень. Кандидат зазначив, що протягом перших п’яти років роботи на посаді судді більшість скасувань стосувались спорів за позовами банків до позичальників за споживчими кредитами і були зумовлені неоднаковою практикою різних колегій апеляційного суду щодо оцінки доказів. Водночас ситуація змінилася після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та напрацювання Верховним Судом практики в цій категорії справ.
- Кандидат зазначив у поясненнях, що після його призначення на посаду судді безстроково у 2018 році здебільшого скасовувались постановлені ним рішення у справах за позовами мікрокредитних фінансових організацій про стягнення заборгованості за споживчими онлайн-кредитами. Кандидатом зауважено, що різними колегіями апеляційного суду у подібних справах робилися неоднакові висновки щодо питань доказів та доказування. У зв’язку з неоднаковою практикою щодо оцінки доказів, а також інших питань за ініціативою кандидата НШСУ було проведено вебінар на тему «Судовий розгляд кредитних справ у період воєнного стану» за участі суддів Касаційного цивільного суду. Утім, зазначив у поясненнях кандидат, питання забезпечення єдності судової практики при розгляді вказаних вище справ залишається досі актуальним.
- Протокольним рішенням Комісії від 18 грудня 2025 року оголошено перерву у проведенні співбесіди зі Свояком Д.В. з метою надання ним розширених письмових пояснень щодо підстав скасування та зміни постановлених ним рішень. Кандидатом 29 січня 2026 року надіслано до Комісії запитувані матеріали.
- Аналіз наданих кандидатом письмових та усних пояснень свідчить, що причини скасування та зміни постановлених ним рішень він переважно пов’язує з неоднозначністю практики суду апеляційної інстанції та формуванням правових позицій Верховного Суду. Водночас кандидат не навів конкретних прикладів власних процесуальних або доказових помилок та не продемонстрував належної професійної саморефлексії щодо допущених недоліків.
- Формальний характер відповідей та зосередження виключно на зовнішніх чинниках не свідчать про достатній рівень сумлінності та внутрішньої відповідальності за результати здійснення правосуддя. За таких обставин Комісія доходить висновку, що ставлення кандидата до аналізу власної судової діяльності не в повній мірі відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, зокрема показникам сумлінності та чесності, та знижує бали кандидата за кожним з цих показників на 15.
- Стосовно приватизованих кандидатом та його дружиною земельних ділянок Свояк Д.В. повідомив, що наразі з огляду на ситуацію в країні та особисті обставини будівництво на них не здійснюється. Вони з дружиною сплачують відповідні податки, але зводити будинок поки не планують. Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми.
- Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Свояком Д.В., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 225 балів.
- Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
- За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Свояк Д.В. у сукупності набрав 675,66 бала.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
57,5 |
375,5 |
|
Рівень знань з історії української державності |
40 |
||
|
Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду |
146 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
132 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
17,67 |
37,5 |
|
Безперервний розвиток |
19,83 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10,33 |
37,66 |
|
Ефективна взаємодія |
9 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,33 |
||
|
Емоційна стійкість |
9 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу |
|
225 |
|
Всього |
675,66 |
||
- Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–793, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Свояка Дмитра Віталійовича.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Свояк Дмитро Віталійович набрав 675,66 бала.
Визнати Свояка Дмитра Віталійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК